Робота, дім, спортзал, курси, зустрічі з друзями, колегами, родичами — у такому ритмі життя майже неможливо залишатися на самоті. Люди оточують нас скрізь, навіть попри карантинні обмеження та рекомендації дотримуватися соціальної дистанції. І перебування наодинці може здаватися чимось нудним та позбавленим вітального духу. Насправді, усамітнення не є тотожним самотності. Усамітнення — тимчасове явище, можливість відновити концентрацію, упорядкувати думки, віднайти власні тригери. Усвідомлене усамітнення може бути дуже корисним для саморефлексії. Але тільки в тому разі, якщо воно не передбачає суто скролінг соцмереж. Сенс усамітнення полягає в пошуку внутрішнього балансу, комфортному сприйнятті власного тіла, вираженні свого справжнього «Я». І зробити це можна на безлюдному пляжі чи в гірській садибі, у міському парку чи у власній квартирі — головне не де, а в який спосіб ви перебуватимете наодинці. Аби зрозуміти, що це — медитативне усамітнення та за яких обставин саморефлексія може бути продуктивною, Ольга Мінченко переклала статтю Туй-ві Нгуєн, доцентки кафедри психології Університету Дарема (Великобританія), а героїня Валерія поділилася власним досвідом усамітнення.
Оригінал статті за посиланням.
А погода в месте, где
расположен этот сайт
Статистика сайта
-
Активность:
- На сайте
- 15
-
Сообщество:
- Актантов
- 35
- Тем
- 2
- Публикаций
- 5
Изменено
Комментарии
Ещё не было комментариев