Цікаво спостерігати за тим, як люди, які вважають, що Бога «нема» і «релігія не потрібна» - вітають одне одного з Новим роком і сподіваються, що зміна календарної дати «принесе щастя, радість, успіх» і все таке інше.
І це при тому, що експериментальний досвід - на який вони постійно посилаються, як на «царицю доказів», доводить якраз протилежне: зміна дати в календарі нічого не здатна ні принести, ні забрати.
А особливість новорічного часу, його «магія» пояснюється простим психологічним ефектом, який кожному відомий: очікування чогось приємного зазвичай приносить більше задоволення, ніж навіть його отримання, бо мрії здатні значно прикрасити буденність.
Чому ж тоді така зосередженість на Новому році, що навіть Різдво Христове наполегливо в нього перетворюють?
Бо Новий рік нічого ні від кого не вимагає. Він «настає» і «приносить» все ніби сам собою. Хоч переважно в мріях. От про що мріяли рік тому - і що приніс 2020-й у порівнянні з мріями?
В той же час справжнє святкування Різдва Христового ставить питання про особистісні стосунки з Тим, Хто народився. Про відповідальність і про дії.
Відтак і Новий рік для віруючих набуває іншого, ніж поза вірою, сенсу. А календарна дата стає межею, дійшовши якої дякуємо Богу за всі блага року минулого, просимо прощення за свої гріхи й помилки, просимо Господа благословити рік, що надходить.
Бо розуміємо, що не від мрій чи дати у календарі, а від Бога і від нашої згоди з Ним та слідування Його закону залежить успіх, щастя, радість і все добре.
Отакі передноворічні думки вголос...
Автор: Євстратій Зоря.

А погода в месте, где
расположен этот сайт

Комментарии
Ещё не было комментариев