Образ простого хлопця, що прогулюється одеським пляжем в яскравокрасних труселях, зригуючи шаурмою придбаною на АЗС, з пластиковим стаканчиком розчинної кави із автомата в АТБ в мініатюрних руках і в модних шльопках з троєщинського ринку, який власне допоміг стати президентом найбільшої в Європі країни, продовжує нещадно експлуатуватися піарниками найвеличнішого. І зовсім не тому, що вони не розуміють суспільних настроїв та законів жанру. Що коли криза і епідемія, падіння довіри і наростання протестних настроїв, треба було б показувати непересічного лідера, виключно за столом заваленим документами, при світлі зеленої лампи. І лампа та має горіти до ранку, а народ вірити, що про нього піклується мудрий правитель, дивлячись на м’яке світло з вікна головного кабінету держави, яке не згасає ніколи. Вони намагалися! Але виявилося, що неможливо натягнути бойові обладунки на циркового коника, він і в них продовжує бігати по колу, кумедно задирати ноги і артистично вклонятися під регіт невибагливої публіки. І цього не змінити, не зупинити цей ідіотський біг, що почав викликати неабияке роздратування електорату, хіба, відправити нещасного на ковбасу.
Юрій Каракай.
Юрій Каракай.
Комментарии
Ещё не было комментариев